Від переселенки до business-woman: історія «дівчини з вогню»

Thursday, 08 June 2017 19:01
породы собак

Це було спекотне літо 2014-го…Спекотне не лише від задушної літньої погоди в місті на Сході України, а й від вогню, який відтепер щодня вривався в життя цивільних мешканців Луганська. У ту пору ще ходили останні потяги в Україну, тому дівчина у білій ситцевій сукні встигла сісти в один з таких. Двадцятирічна випускниця бакалаврату з журналістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Василець з тисячею гривень у кишені та з охайною малою валізою їхала до Києва вступати до магістратури. Вона встигла забрати диплом бакалавра з університету за день до того, як цей 120-річний начальний заклад став штаб-квартирою луганських сепаратистів, а з його даху розпочалися обстріли українських військових літаків…

Олеся поставила собі за мету вступити на бюджет тільки до Києво-Могилянської академії, або ж йти працювати з неповною вищою освітою, адже грошей навчатися платно у неї та її родини було. Мати – пенсіонерка, батька немає зовсім, жодних родичів у Києві, хто б допоміг, теж не було.

 

«Яка Могилянка?! Спустися на землю!»

«Ти ж з Луганська і без грошей!»

«Хто тебе туди візьме?!»

«У тебе немає зв’язків, кому ти там потрібна!?»

 

Такі переконання сипалися щодня від різних «друзів», хто через свої погляди втік до Росії, або змирився з життям в окупованому місті. Однак Олеся Василець не була з тих, хто підкорюється обставинам, і  тому вона вирішила піти на «хтозна».

 

Приїхавши до Києва та тимчасово розташувавшись у Будинку письменників в Ірпені, Олеся розпочала «вступну кампанію», швидко подала документи до коханої Могилянки та у відповідні дні відвідала вступні іспити. А вже за тиждень зателефонували з ВНЗ, сказали, що вступила…на бюджет.

 

Відтоді Олеся отримала державну стипендію, і аби утримувати маленьку кімнату, яку невдовзі зняла в Ірпені, влаштувалася журналістом до місцевого соціально-аналітичного журналу «Пульсар Приірпіння», де працювала дистанційно у зв’язку з денним навчанням. Невеликі кошти, які Олеся отримувала в редакції, дозволили їй забрати з Луганська маму й бабусю, які з вересні 2014 року впродовж місяця перебували у бомбосховищі у селищі Ювілейному (м. Луганськ), оскільки в цей період велися найжорстокіші обстріли околиць міста.

 

Через два місяці, коли Олеся зав’язала у Києві деякі знайомства в медіасередовищі та малому підприємництві, вона й сама замислилася над створенням власного бізнесу. За другою Освітою Олеся Василець – дипломований хореограф, має за плечима 13 років досвіду зі східних танців, виграний Чемпіонат України 2011 року та майже три роки досвіду викладання східних танців у різних студіях. Тоді-то на думку майбутньої бізнес-вумен спала ідея відкрити власну Школу східних танців в Ірпені.

 

Могилянська освіта у галузі аналітики та журналістики дозволила дівчині промоніторити ринок Ірпеня, з чого дізналася, що жодної такої школи в регіоні немає. Ринок вільний. Часу обмаль, але є. А от грошей на відкриття бізнесу немає. Тоді Олеся оцінила свої фізичні можливості та розподілила час таким чином: вчилася на денному відділенні с 9:00 до 16:00, потім писала статті до журналу, брала ще додаткові замовлення на фрілансі, викладала індивідуально англійську мову – готувала дітей до ЗНО в Ірпені та Києві на Троєщині, а вже після 20:00 і до опівночі працювала…прибиральницею. З усіх джерел потроху відкладала та й накопичила 5 000 гривень, бо ще ж за кімнату треба було сплачувати.

 

І з цією сумою наприкінці 2015 року Олеся зареєструвалася як фізична особа-підприємець, знайшла декілька варіантів недорогої оренди приміщення для занять з танців, вклалася в рекламу в Інтернеті, банерну рекламу, місцеву пресу тощо, і розпочала набір у першу групу для дітей Школи східних танців «Гюррем».

 

 

Перші 6 місяців Школу відвідували 2-3 дитини, а оренда забирала кошти, податки накладалися незалежно від того, є прибуток чи немає. Грошей вистачало тільки на мінімальну кількість їжі, оплату кімнати, податки та оренду. «Я жила від стипендії до стипендії, від фрілансу до фрілансу. Але, знаєте, у цей час головне не здатися. Я знала, що ці часи пройдуть, люди почнуть ходити, просто вони не знають про існування Школи, бо реклама дуже дорога і купувати її постійно і у великих обсягах було неможливо. Тоді я вдалася до творчості. Я роздрукувала у своїй редакції чорно-білі листівки. Текст сама написала, і пішла розклеювати листівки по будинках, по під’їздах…. Часом було так холодно – це була зима якраз – що пальці дубіли і клей застигав; потім мряка… Погода мене наче ненавиділа. Але я знала, для чого я це роблю і я вірила, що у мене вийде», – згадує Олеся Василець.

 

І вийшло. Навесні 2016 року до групи записалися ще 8 учнів, а влітку, незважаючи на сезон відпусток, почали цікавитися й дорослі. До початку червня у Школі танцювали вже 20 дітей, що дало змогу отримати невеличкі вільні кошти та вкласти їх у ще один філіал для дорослих. «В Ірпені я познайомилася з директором Центрального будинку культури Тетяною Михайленко та начальником відділу освіти, національностей та релігій Ірпінської міської ради Євгенією Антонюк, які у всьому мені допомагали та підтримували, як і в цілому розвивали культурну та освітню галузі міста», – розповідає Олеся.  

 

Ще за півроку другий філіал набрав ще більше людей. «Я знову не стала витрачати чистий прибуток. Я продовжувала вкладати його в оренду і рекламу, відкриваючи філію за філією. Та так вийшла на Київ».

 

Сьогодні танцювальний бізнес Олесі Василець нараховує 9 філій в Ірпені та Києві. Найближчим часом очікується відкриття у Бучі та Гостомелі (Київська область). Школа східних танців «Гюррем» та вихованки Олесі Василець одержали перше місце на Чемпіонаті України 2016 року, за що були нагороджені кубками, медалями, грамотами, а Олеся отримала особисту подяку від Ірпінського міського голови та депутатського складу мерії міста.

 

На сьогодні Олеся проводить масштабні конкурси та фестивалі зі східних танців, такі як «Belly Elegance» у Києві та області, запрошує дипломованих суддів з Києва, Тбілісі, Праги; організовує спортивні та танцювальні фестивалі у містах, а також координує роботу організації молодих підприємців-переселенців в Ірпені, та запровадила навіть рейтинг найуспішніших молодих підприємців-переселенців Київської області. «Я кожному готова допомогти! І роблю це безкоштовно. Якщо комусь з молодих підприємців-початківців потрібна моя порада, застереження, аналіз їхнього бізнесу, контакти партнерів (з їхньої згоди, звісно), я завжди готова зустрітися у стінах міської ради Ірпеня або у неформальній обстановці, аби підказати, направити молоду людину. Зараз мені 23 роки, і я вважаю себе новачком у бізнесі, хоча й володію практичною бізнес-аналітикою, створювала і продовжую створювати базу контактів бізнес-партнерів за рахунок особистих та корпоративних домовленостей, маю великий досвід роботи з податковою, юристами, міськими чиновниками, громадськими організаціями та підприємницькими спілками міста. Але моя робота тільки розпочалася!».

 

І справді для Олесі це лише початок! Адже паралельно з розвитком філій Школи східних танців вона відкрила підготовчі курси ЗНО з англійської для учнів та абітурієнтів. Програму викладання розробляла в тандемі з випускником Гарвардського університету, який приїздив за обміном на 3 місяці до Києво-Могилянської академії і на волонтерських засадах розповів про новітні тенденції у вивченні іноземної мови, на яких можуть бути побудовані курси. Як наслідок підготовки у 2016-2017 роках, усі учні Олесі Василець склади ЗНО з англійської на високі бали та успішно подають документи до найкращих вишів України.

 

«Англійська близька мені. Я її добре вивчила ще в Луганську, коли відвідувала спеціальні курси. А тепер ще й вступила на навчання до київської приватної компанії, яка готує студентів до вступу до найкращих світових бізнес-шкіл на програму МВА. Я вже собі запланувала вступати до Гарвардської бізнес-школи за грантом, але спочатку треба добре скласти англомовні тести GMAT та TOEFL», – ділиться підприємниця.  

 

 

Бізнес-освіта допоможе Олесі Василець створити свій міжнародний холдинг, який об’єднає декілька успішних брендів. А зараз паралельно з навчанням та бізнесом Олеся вже практикується у майбутній шаленій активності, та в липні 2017 року відкриває власну кав’ярню східних солодощів в Ірпені з однойменною назвою Школи східних танців – «Гюррем». «Для моєї кав’ярні вже закуплені меблі, ексклюзивна кавова машина та знайдена фірма-постачальник, яка випікатиме та доставлятиме унікальні східні солодощі з логотипом «Гюррем».

 

Зараз в Олесі на меті ділилися своїми знаннями та досвідом з бізнесу та старп-апів. Тому вона розпочинає тур своїх тренінгів у Києві та області з метою бути корисною молодим підприємцям, підтримувати тих, в кого немає такої сильної віри, яка завжди супроводжує Олесю. «Ми маємо віддавати! І чим більше ми віддаємо. Тим більше нам повертається. Я в це вірю так само, як і в те, що моя Україна буде успішною країною розгалуженого малого та середнього бізнесу, і якщо всі підприємці об’єднаються, Україна стане самобутньою державою, яка пройшла шлях з низів догори, не втративши при цьому оптимізму і життєствердності!».

 

Короткі поради Олесі Василець молодим підприємцям:

  1. Якщо немає ані особистих коштів на відкриття бізнесу, ані допомоги від родичів, потрібно найнятися на роботу, а то й на дві, якщо здоров’я дозволяє, завести фінансовий щоденник і кожну вільну копійку з зарплатні відкладати.
  2. Успішними можуть бути лише два типи бізнесу: або який ґрунтується на тому, що ви дуже добре вмієте робити, або який передбачає справу, яку ви дуже сильно любите, понад усе на світі. В іншому випадку, швидше за все, буде невдала спроба.
  3. Шукайте корисні контакти і партнерів: домовляйтеся у соціальних мережах, на сайтах, просто беріть і пишіть, телефонуйте людям, які можуть бути корисними у вашому бізнесі, запропонуйте їм бартер, рекламу – все що завгодно! Станьте для них необхідними, і зробіть усе можливе, щоб вони хотіли бути вашими партнерами.
  4. Будьте в курсі. Читайте новини українського та міжнародного бізнесу («Економіст», «Таймс», «Урядовий кур’єр») та вивчайте українське податкове законодавство.
  5. Потоваришуйте з юристами, фінансистами та аналітиками, якщо самі не маєте такої освіти.
  6. Спіть не менше 6 годин, виключивши з вашого життя все, окрім навчання в широкому сенсі слова та бізнесу. У перші часи, аби стати на ноги, це необхідно зробити, – потім буде легше.
  7. Якщо берете кредит – робіть це тільки в банку, а не в сумнівних «конторах», або краще взагалі не беріть. Це кабала!
  8. Не бійтеся нічого, окрім порушення закону, бо заплямувати репутацію легко, а відмити неможливо.
  9. Не здавайтеся навіть тоді, коли бізнес на межі закриття, якщо це дійсно те, що ви любите.
  10. Раз на тиждень дозволяйте собі декілька годин робити те, що вам дійсно подобається, навіть якщо це дурненька гра у смартфоні. 

Фото з танців належить фотографу Наталія Шульга. Фото в кабінеті в синій сукні - Ігор Мишко.

Last modified on Thursday, 08 June 2017 19:09
шаблоны joomla порталы