Керівник Служби фінрозслідувань повинен отримувати не менше 500 тис. грн у місяць - Г.Катамадзе

Friday, 10 November 2017 23:47
породы собак

КИЇВ. 10 листопада. УНН. Про необхідність діалогу держави та бізнесу для побудови взаємовигідної співпраці, про шляхи залучення іноземних інвестицій та необхідні зміни до податкового законодавства кореспондент УННпоспілкувався з головою Асоціації платників податків України Гріголом Катамадзе.

 

- Гріголе Шалвовичу, 15 листопада відбудеться великий форум за участю Асоціації платників податків. Які основні моменти хочете обговорити? Чи долучаться до участі у ньому Прем’єр-міністр та інші урядовці?

 

- Перше, що хотів би сказати, форум, що ми проводимо з нашими партнерами - міжнародною юридичною компанією ICF, - називається Ukraine Level Up 2017 "Інвестиції, інновації, податки". Це другий форум. Перший ми провели в минулому році теж в листопаді. І ми думаємо, що цей форум буде проходити кожен рік в листопаді. Якщо перекласти українською мовою Level Up, це означає, що Україна піднімається. Поки Україна не встане на ноги і не буде сильною і розвиненою країною, ми будемо цей форум проводити. Після того, як Україна буде сильною державою, ми переорієнтуємося на інший форум.

 

У минулому році головною подією була презентація проекту ліберального Податкового кодексу України. У цьому році буде декілька панелей, але головне - на цьому форумі не буде просто розмов.

 

За останні 3 місяці тільки в Києві пройшло більше кількох десятків різного масштабу форумів і більшість з них присвячені економіці України. Думаю, вже настав той час, коли варто не просто розмовляти, а треба робити. Чому інновації? Чому інвестиції? І чому податки? Я би сказав так: перше – податки, а потім інновації та інвестиції. Ми переконані в тому, що насправді з минулого року, з точки зору податкової системи, для бізнесу нічого не змінилося на краще. Ті невеличкі кроки, які робляться державою, не дають того результату, на який очікує бізнес.

 

Разом з цим я одразу хочу сказати, що ми офіційно запросили на форум Прем’єр-міністра України на центральну панель, присвячену податкам. Ми запросили голову комітету парламенту з податкової і митної політики пані Ніну Южаніну. Вона підтвердила. Підтвердження поки від Прем’єр-міністра немає.

 

Ми очікуємо близько 700 представників бізнесу, в тому числі на наше запрошення на форум приїжджають багато учасників із США, китайських компаній. Наші колеги - Європейська Асоціація платників податків, Європейський економічний сенат, в тому числі декілька європарламентарів.

 

Для нас дуже важливо було б, щоб Прем’єр-міністр України як голова виконавчої влади взяв активну участь у цій панелі, де буде обговорюватися, як треба і що треба робити для того, щоб податки були прозорі, зрозумілі, щоб їх сплачували, а не оптимізували і не обходили.

 

Багато представників різних професійних та громадських організацій говорять про те, що треба реформувати ДФС, створити нову сервісну службу - структуру в ДФС, створити нову митну службу, утворити службу фінансових розслідувань. Це дуже добре, але якщо ми зараз подумаємо про те, що ми зробили це все, провели в тому числі прозорий конкурс і обрали людей, - як говорять молодих, фахівців - що далі? Якими нормативними документами ці нові люди будуть користуватися? Діючим Податковим кодексом? Або діючим Кримінальним кодексом? Повірте, ми закладаємо міну під майбутню нову структуру, в тому числі і Службу фінансових розслідувань, де ці молоді люди будуть "підриватися" на кожному кроці. І треба про це говорити. Тому треба одночасно робити нові структури і одночасно змінювати законодавство. Чому ми й наполягаємо, що дуже важлива системна зміна, зміна системи правил гри, які сьогодні існують в економіці.

 

- Тобто, Ви пропонуєте внести зміни до податкового законодавства?

 

- Треба приймати ліберальний (Податковий – ред.) кодекс, над яким ми вже працюємо близько 1,5 роки. Ми говоримо з бізнесом, обговорюємо це на різних круглих столах, об’їхали всю країну. 19 круглих столів в 15-и областях України.

 

- Мається на увазі Асоціація платників податків?

 

- Асоціація. Але ви знаєте, це був спочатку наш продукт, але потім, коли ми завершили цей процес в квітні цього року і у червні передали проект ліберального Податкового кодексу на розгляд у Міністерство фінансів, усім фракціям в парламенті, то це вже на 80% відрізняється від того проекту, який ми оголосили і презентували в листопаді минулого року. Це проект, який ми узгодили з бізнесом. Практично ми почули те, що говорить бізнес. Тепер треба, щоб його почула держава, зробила крок йому назустріч. Необхідно відновити довіру бізнесу до держави. Сьогодні які відносини між бізнесом і державою? Держава в бізнесі бачить ворогів, кримінал, інакше не можна сказати. Ми щодня отримуємо інформацію від наших членів, що до них приходять з різними перевірками різні силові структури. І треба цю систему змінювати. Хто це може зробити? Бізнес сам не може це зробити. Це повинна зробити держава.

 

Існуючий Податковий кодекс, наприклад, діюча податкова міліція трактує по-своєму, а бізнес - по-своєму. І коли є такі різні розуміння, то виникають великі проблеми. Знаєте, коли в компанію приходить із перевіркою прокуратура з "маски-шоу" і каже, що вони прийшли, бо ви не сплатили податки, то у мене запитання: яке відношення має прокуратура до сплати податків?

 

До речі, Ю.Луценко (Генеральний прокурор Юрій Луценко - ред.) нещодавно заявляв, що "маски-шоу" будуть залучатися під час обшуку тільки за підписом Генпрокурора або його заступників, або ж обласних прокурорів, коли йдеться про обшуки в регіонах.

 

Ви знаєте, тут справа не в підписах, а справа в тому, що коли ми говоримо про створення Служби фінансових розслідувань, то це означає, що економічними правопорушеннями має займатися лише така структура як Служба фінансових розслідувань. Якщо хтось не сплатив податки або оптимізував, то до такої компанії має прийти Служба фінансових розслідувань. Сьогодні існує фіскальна служба або податкова міліція.

 

Є великі інвестори, які приходять в Україну: у Західну, Центральну, Київ. І їх не лякають події, які відбуваються на сході України. Вони опираються на довіру, в тому числі, й особисту. Але ми говоримо про глобальні інвестиції, які потрібні державі. А як глобальний інвестор прийде в країну, де українські бізнесмени заробляють гроші у власній країні і змушені виводити ці гроші? Ви що думаєте, що ці потенційні інвестори це не бачать? Вони не знають про це? Вдумайтесь. Ми прийшли і говоримо великому потенційному інвесторові: "Будь ласка, інвестуй в нашу країну". Він цікавиться, він думає, що дуже цікава країна, є де інвестувати і різні сектори, а потім вони сідають і його фахівці говорять: "Дивіться, вони вас попросили інвестувати, а самі що роблять? Заробили і вивели".

 

Тому ми говоримо про законопроект щодо податку на виведений капітал, над яким уже більше двох років працюють фахівці, і який, до речі, уже розглянув Кабінет міністрів. Уряд розглянув, прийняв його і замість того, щоб направити до Верховної Ради, направив до Ради реформ при Президентові. Чому, для чого? Є законодавча ініціатива у Кабінету міністрів, якщо ти його схвалив, якщо виконавчу владу це задовольняє, ну то направ до Верховної Ради. Також мали розглянути це питання разом із законопроектом про створення Служби фінансових розслідувань, який теж підготувало Міністерство фінансів і Кабмін, щоб винести на цю Раду реформ. Ні перше, ні друге питання не було винесено. Коли буде наступна рада (Національна рада реформ – ред.)? Коли буде розглядатися?

 

Є публічне зобов’язання, що податок на виведений капітал запрацює з 1 січня 2018 року. До речі, ми послідовно, ще з початку 2016 року, підтримали цей законопроект.

 

Третій розділ нашого ліберального кодексу - це податок на виведений капітал. Чому я про це говорю? Кабінет міністрів – виконавча влада, вона бере на себе всю відповідальність і від того, що буде це розглянуто на Раді реформ чи не буде, відповідальність все ж на Кабінеті міністрів. І треба не втрачати цей час.

 

Інше питання. Я не буду говорити пронедоліки, які є в законопроекті про створення Служби фінансових розслідувань. До речі, на форумі (3 листопада – ред.) міністр фінансів говорив про те, що "ми будемо працювати, щоб прийняти цей законопроект". Я не переконаний, що в цьому році буде цей закон прийнятий. Але, якщо він буде прийнятий, то подивіться, будь ласка, яка повинна бути заробітна плата працівників Служби фінансових розслідувань. Найвища зарплата буде у голови служби - 40 прожиткових мінімумів. Прожитковий мінімум сьогодні 1630 грн. На 40 це буде близько 60 тисяч грн. Ви вдумайтесь. Одна структура, яка буде займатися в тому числі мільярдними правопорушеннями, а голова служби буде мати заробітну плату 58 тисяч грн?!

 

- Яка, на Ваш погляд, має бути зарплата у керівника Служби фінансових розслідувань?

 

- Справа в тому, що мінімальна заробітна плата повинна бути в цій структурі не менше, ніж отримує сьогодні голова Національного банку України. Не менше, ніж отримував пан Балчун, коли очолював "Укрзалізницю". А наскільки я пам’ятаю, там 500 тисяч грн на місяць. От такі зарплати повинні бути. І більше того, я переконаний в тому, що у законі повинна бути норма - якщо розкрили якесь правопорушення на 100 млн, 10% віддається на премії. Ви знаєте, от це стимул і соціальна захищеність. У законі цього немає.

 

- Кому має підпорядковуватися Служба?

 

- Я переконаний, що Служба фінансових розслідувань повинна підпорядковуватися Міністерству фінансів. Тут прізвище абсолютно не має ніякого значення, сьогодні - один міністр, завтра - інший. Міністр - політична фігура. Але структура повинна бути там, де збираються і де витрачаються державні кошти, і голова цієї служби повинен бути незалежною фігурою, політично незаангажованою. І більше того, може в тій ситуації, що є сьогодні в Україні, підпорядковуватиметься Прем’єр-міністру або Кабінету міністрів. Інакше ми нічого не зробимо.

 

Я багато спілкуюсь з бізнесом. І практично я ще не відчував, щоб хтось сказав, що він не хотів би сплачувати чесно податки. Кожен бізнесмен хоче сплачувати чесно податки. Але він хоче, щоб умови були рівні для всіх.

 

- Йшлося про те, що Служба фінрозслідувань більше займатиметься аналітичною роботою. А не передбачається те, що безпосередньо розслідування буде проводити, наприклад, МВС чи прокуратура? Тут поки що немає ясності.

 

- Якщо просто так створити Службу фінансових розслідувань, то це означає, що замість податкової міліції зроблено нову структуру під новою назвою. Це абсолютно неприпустимо. Треба взагалі змінювати систему підходу до цього. Сьогодні є Державна фіскальна служба, до якої входить податкова, митна служби і податкова міліція. Треба, щоб фіскальна служба стала сервісною службою, яка допомагає бізнесу вирішувати їх питання. Служба фінансових розслідувань повинна бути створена окремо як єдиний орган. Немає більше таких органів і підрозділів Служби безпеки, ані в прокуратурі, ані в МВС. І ця структура має дві складові - аналітичну і поліцейську. Без цього неможливо, держава без важелів впливу вже не держава. Тому поліцейська функція у такої структури повинна бути. Коли аналітична служба вивчила, зробила аналіз, підключається уже поліцейська структура.

 

- Давайте поговоримо про податки. Сьогодні йдуть дискусії щодо того, чи залишити спрощену систему оподаткування, чи скасувати. Що Ви думаєте з цього приводу?

 

- Проїхавши по країні і зустрівшись з бізнесом, я прийшов до висновку, що треба відійти від тієї схеми, що сьогодні існує – спрощеної системи. До речі, практично ніде на сьогоднішній день ви її не знайдете у світі. Спрощена система приймалась багато років тому, вона зробила свій добрий внесок у розвиток країни. Тоді, коли країна не могла давати роботу, законодавці знайшли механізм, щоб з’явилося багато підприємців, які працюють на спрощеній системі. В Україні працюють, скажімо так, розумні люди, які вміють робити бізнес. Але останні роки цим зловживають. Ми після багатьох обговорень з цього питання прийшли до висновку, що має бути нове ставлення до мікробізнесу. І ми розділили його на дві категорії.

 

Перша категорія - це підприємці, які мають обіг на рік 2 млн, вони сплачують фіксовану суму. Ми вийшли на поняття фіксованого податку в 500 грн. І на період мораторію, який ми пропонуємо ввести після прийняття ліберального кодексу, 3 чи 5 років, вони не застосовуватимуть РРО. І не треба їх чіпати. Через 3 чи 5 років мораторію ми отримаємо більше 5 млн людей, які будуть займатися власним бізнесом і сплачувати ці 500 грн. Після цього, коли всі будуть заможними, повернемося до того, що будемо переглядати цей податок.

 

Друга категорія - це підприємці з обігом 5 млн грн, які повинні сплачувати 1% від обігу і теж не застосовувати РРО. А вже далі малий і середній бізнес (з обігом – ред.) 25 млн грн.

 

Дуже важливо, щоб такими кроками ми через деякий час отримали в країні великий пласт малого та середнього бізнесу. Дуже важливо, щоб в українській економіці частка валового внутрішнього продукту була більше 50%. Ви не знайдете жодну успішну країну, де частка ВВП малого і середнього бізнесу нижче, ніж 50%. В деяких країнах 65%, у Великій Британії – 97%. А в Україні сьогодні - від 10% до 15%. Це абсолютно ненормально.

 

- Україна до 2025 року має підняти ставки акцизів на товари до мінімального рівня ЄС відповідно до своїх зобов’язань. Чи готовий до цього бізнес? І чи є побоювання, що, наприклад, ринок горілчаних виробів через це ще більше піде в тінь?

 

- Насправді ми бачимо і знаємо приклади, в тому числі і європейських країн, виноробних країн та інших, що підвищення акцизних ставок не є вирішенням проблеми. Підвищення акцизних ставок - це або зменшення виробництва, або перехід у тінь.

 

Я розумію, що є зобов’язання перед Європейським Союзом в рамках асоціації. Але треба сідати за стіл переговорів і говорити з ними (з Євросоюзом – ред.). Я переконаний в тому, що в Україні податки і ставлення до бізнесу повинне бути трошки легше, ніж у всіх сусідніх країнах. Тоді зацікавленість до України з боку інвесторів буде набагато більша.

 

- Тобто, Ви пропонуєте уряду сідати за стіл переговорів з представниками ЄС і обговорити можливість непідняття акцизів до тих рівнів, які передбачені в Угоді з ЄС?

 

- Треба говорити про те, що може зробити якусь корекцію в деяких положеннях, зробити перехідні положення абощо.

 

Україна повинна бути країною, яка виробляє, а не сировинною країною. Сьогодні всі намагаються зробити Україну сировинною країною, в тому числі і в аграрному секторі. На мою думку, це абсолютно неприпустимо.

 

- Як вважаєте, військовий податок скільки ще має бути в Україні?

 

- У ліберальному кодексі ми запропонували залишити лише 9 податків – 5 загальнодержавних і 4 місцевих. Серед них немає військового збору. Я переконаний в тому, якщо правильно зробити бюджет країни, то коштів для армії, силових структур і для безпеки завжди буде вистачати. Це повинно бути пріоритетом, але не за рахунок податку, а за рахунок правильного розподілу бюджетних коштів.

 

- На сьогодні є ще проблеми з відшкодуванням ПДВ для бізнесу?

 

- Насправді, це ще рік тому була велика проблема для країни. Слава богу, бізнес уже забуває, що таке відшкодування ПДВ. Я не хочу вже повертатись до минулих проблем, але зараз це вже відбувається автоматично. Наскільки я пам’ятаю, то залишилось трошки більше 4 млрд грн (заборгованості – ред.) за минулі роки, з них 80% знаходяться в судах між бізнесом і ДФС.

 

Є інша проблема, яка виникла нещодавно, – проблема блокування електронних накладних. Ми знаємо, що до 1 липня працював тестовий режим, але після того як прийшов звичайний режим, почались проблеми. Тож ми підтримали ініціативу представників законодавчої влади про повернення до тестового режиму для довивчення. Необхідно зрозуміти, які є недоліки, змінити цю ситуацію і ввести знову в звичайний режим.

 

- І наостанок. Як думаєте, коли вдасться все ж таки ухвалити ліберальний Податковий кодекс?

 

- У мене не було ілюзій, що в цьому році це можливо прийняти. Є відчуття того, що незважаючи на те, що 2018 рік буде дуже важким з точки зору передвиборчої кампанії, то, думаю, це гарна можливість для політичних сил, які насправді думають про майбутнє країни, прийняти ліберальний кодекс у 2018-му, щоб він увійшов у дію з 1 січня 2019 року. У 2019 восени будуть парламентські вибори. І хоча ще не буде результатів дії цього ПК, все ж перші кроки будуть зроблені. І з боку політиків це буде правильний меседж до бізнесу.

 

Джерело: УНН
шаблоны joomla порталы