Анатолій Толстоухов: Живу та працюю без претензій на посаду Featured

Friday, 26 October 2018 08:16
породы собак

Нещодавно поспілкувались з доктором філософських наук, академіком АПН України, народним депутатом України 1 скликання, екс-міністром Кабінету міністрів України - Анатолієм Толстоуховим, який має великий життєвий досвід і ділиться своїми думками про минуле та майбутнє.

 

- Анатолію Володимировичу, сьогодні Ви не публічний політик, не державний діяч чи службовець, ким були майже чверть століття і хто Ви сьогодні? 

 

Я народний депутат України першого скликання. Це головне. А далі- державний, політичний, громадський діяч, який реалізує свої можливості, досвід, або ділиться ними з молодими , майбутніми лідерами і продовжує творити на гуманітарному полі: в науці, освіті, культурі , перебуваючи у внутрішній опозиції як до діючої влади, так і до так званої опозиції. Живу та працюю без претензій на посаду, мандат, як слуга народу та майбутнього солдата. Оскільки не всі вершини ще взяв, то і останнього слова ще не сказав.

 

 

Як майстер слова  Ви могли б охарактеризувати шлях, яким ми пройшли за 27 років незалежності?

Я зробив це років 7 тому, тепер міняю лише цифри…

 

Ми вже 28 літо

Себе шукаємо, свій шлях

Фундамент від імперій світу

І ще не європейський шлях

І сутність ще не українська,

Як наші небо і земля

І дух, на жаль, не богатирський,

Хоч і прекрасне немовля

……

 

- Як Ви потрапили у велику політику і що можете сказати про неї зараз ?

 

На виборах 1990 року молодь Волноваського району ( без погодження з райкомом партії ) висунула мене кандидатом в народні депутати. Свою згоду балотуватися я також не з ким не узгоджував. А далі все було за формулою : спочатку  виявилось слово. Я працював заступником  редактора газети «Прапор праці» а моїми опонентами виступали голова райвиконкому, голови колгоспів, директори підприємств. Так сталося, що моєму слову повірили більше, ніж їх справам. А слово було таке: займатися молодіжною політикою . З того часу у політиці я пройшов, як кажуть, вогонь, воду, мідні труби та акулячі  зуби. Політика завжди красиво одягнена, в якій добро і зло випробують людину на совість, державу на міцність життя і на якість.

 

 

- Ви один з творців державної молодіжної політики України. Який будинок її Ви закладали і яким  він стоїть зараз ?

 

Ми, а це члени з початку депутатської групи з питань молоді, потім комісії у  справах молоді, відчували себе творцями того, чого як політики, системи в державі ніколи не було. З одного боку потрібно було переконати колег по «партійній більшості», з другого – домовитися з опонентами від «Народної ради», а по-третє – витримати тиск. Займалися водночас законотворенням, політичним питаннями, конкретними справами. З ранку і до пізньої ночі. Першою гучною справою став процес над «Білим братством», його керівниками.  А фундамент політики заклали такий, що до нас їздили з Росії, колишніх республік Союзу за досвідом. Років 20 будинок державної молодіжної політики виглядав достойно. Зараз схожий на «хрущовку» посеред «Баблобуду». Якось я запропонував своєму колишньому підлеглому, а нині міністру І. Жданову провести зустріч керівництва міністерств, молодіжних лідерів, дослідників цього напрямку політики з представниками комісії комітетів ВРУ різних  скликань, щоб обговорити їх актуальні проблеми , завернути в перспективу. Погодьтесь, що може бути корисніше для справи і до 25-річного ювілею державності. Ми зустрілись, домовились. А далі нічого не було. Бо воно забуло або, як кажуть молодь, забило. Воно - це міністерство . Якщо коротко : там де була система, панують схеми, навколо них шумлять так потрібно - для справи. Молодіжний парламент, уряд, політичні партії, молодіжні адміністрації, парламентські слухання, молодіжний рух, діяч - все в минулому. Операцію «Надбай» перейменували на «Відкат».

 

 

- Ви людина творча, про це знають  в Україні та за її межами. В чому витоки ваших ідей , справ, віршів, пісень, книг?

 

Відповідь на ваше запитання «Молитва за Україну». ЇЇ можна прочитати, можна послухати та головне їй слідувати.

Молитва

Боже, поможи розкрити сили,

Що в своє творіння ти заклав,

Щоб у справах виростали крила,

Щоб я долі іншої не знав.

Не шукав я іншої дороги,

Ніж служити людям і Тобі, Щоб здолав усі життя пороги

І ставав сильніше в боротьбі.

Щоб у всьому ; в пам’яті та в мріях,

Чи життя Кобзар нам заповів,

Поставала вільна Україна

І її Господь благословив.

Нас мільйони, ми твоє  творіння,

Але Україна в нас одна-

Принесемо їй весну спасіння,

З нами хай залишиться весна!

З=під землі і з неба нас благають,

І з майбутнього та зі старих часів

Пращури та правнуки вмовляють

Невмирущі хором голосів:

Боже, поможи розкрити сили ,

Що в свої творіння Ти заклав,

Щоб життям ми здобули щасливе

І від того світ добрішим став!

А.Т.

 

Last modified on Friday, 26 October 2018 18:57
шаблоны joomla порталы