Центр Разумкова: 79% опитаних українців підтримують дії влади

Понад 40% українців вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити.

Про це йдеться у дослідженні “Оцінка громадянами діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян (лютий 2020 р.)”, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова.

“Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 41%, у жовтні 2019 року так вважали 41,5% респондентів, у листопаді – 44%). Разом з тим, порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (її зараз поділяють 14%, тоді як у жовтні – 29%, у листопаді – 25%), та зросла частка тих, хто вважає, що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі – 37%, тоді як у жовтні цю точку зору поділяли 20%, у листопаді – 23%)”, – йдеться у дослідженні.

Зазначається, що частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їхні сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 13%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 20% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їхніх сподівань, з 12% до 19% зросла частка тих, хто відповів, що від нової влади вони нічого доброго не очікував, так і сталося, з 6% до 13% — що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. З 40% до 25% зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.

Згідно з дослідженням, якщо протягом жовтня-грудня минулого року відносна більшість громадян вважала, що нинішня влада краща, ніж попередня (48% у жовтні і 43% у грудні), то за даними останнього опитування, частка таких зменшилася до 30%, а частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, зросла до 39% (у жовтні вона становила 27%, у грудні – 34%). Також зросла частка тих, хто вважає, що вона гірша за попередню (зараз вона становить 20%, тоді як у жовтні – 8%, у грудні – 13%).

Якщо у вересні 2019 року 54,5% опитаних вважали, що дії Президента Володимира Зеленського в першу чергу спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів, а 24,5% – що вони спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення, то у лютому 2020 року частка перших знизилася до 37%, а частка других зросла до 41%.

При цьому діяльність фракції партії “Слуга народу” у Верховній Раді України респонденти частіше оцінюють негативно (47%), тоді як позитивну оцінку її діяльності дали 34%. Ця оцінка істотно погіршилася порівняно з вереснем 2019 року, коли 50% громадян оцінювали її позитивно і лише 11% негативно.

Разом з тим, зріс рівень негативізму і в оцінці діяльності інших депутатських фракцій та груп. Так, частка тих, хто негативно оцінює діяльність фракції партії “Європейська солідарність”, порівняно з вереснем 2019 року зросла з 58,5% до 70%, фракції партії “Опозиційна платформа – За життя” – з 54% до 65%, фракції партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” – з 44% до 62%, фракції партії “Голос” – з 35% до 56%, депутатської групи “За майбутнє” — з 28% до 41,5%.

36% опитаних вважають, що та обставина, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше негативних наслідків для країни, 23% – що це матиме більше позитивних наслідків, а 26% – що матиме приблизно однаковою мірою позитивні та негативні наслідки. У вересні 2019 року більшість опитаних (52%) вважали, що це матиме більше позитивних наслідків для країни.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Previous Article
Next Article

З питань реклами та співпраці пишіть нам на пошту: uainworldcom@gmail.com
Новини з життя діаспори надсилайте з позначкою «ДІАСПОРА» в назві листа!