Чт. Бер 28th, 2024

Дмитро Лубінець — народний депутат України 9-го скликання, очолює парламентський комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Про взамодію з партією влади та нове КПВВ в Луганській області

Чи не здається вам, що комітет з питань реінтеграції і деокупації Донбасу повинна очолювати людина, яка належить до провладної партії, адже саме цей комітет повинен формувати державну політику щодо повернення цих територій та реінтеграції населення, яке там проживає?

Як людина, яка приймала участь в підготовчій групі до проведення першого засідання Верховної Ради, можу сказати, що монокоаліція вирішила розділити відповідальність по деяких напрямках і кожній фракцій запропонувала очолити один з комітетів. Я не скажу, що саме для депутатської групи «За майбутнє» запропонували саме наш комітет. Потрібно віддати належне спікеру Верховної Ради, що він виходив в першу чергу з точки зору професіоналізму. Я не представляв жодну політичну силу, тому теоретично міг об’єднати всіх. Зі мною були готові працювати абсолютно всі політичні сили, при цьому більшість в нашому комітеті складають представники «Слуги Народу».

Але, чи не створює це перепон? Наприклад, ви самі нещодавно писали пост про те, що представників комітету не запросили на засідання Кабінету міністрів, де головною темою була саме деокупація та реінтеграція Донбасу.

Не запросили не тільки народного депутата Лубінця, а не запросили взагалі народних депутатів — ось у чому проблема. Кабмін формується на підставі рішення парламенту, підзвітний парламенту, особисто прем’єр-міністр Гончарук був поінформований про точні дати наших виїзних засідань. Із здивуванням я побачив, що 25 жовтня, коли ми проводимо виїзне засідання в Сєвєродонецьку, в той самий день таку саму нараду проводить прем’єр. Чесно, я тут не зрозумів його позицію.

Ви після цього з Гончаруком спілкувались? Владнали це непорозуміння?

Уряд має представника в парламенті — Ірину Верещук. Ми поспілкувались з нею після погоджувальної ради. Вона сказала, що з прем’єром буде бесіда і на майбутнє, якщо будуть обговорюватись такі питання, то народні депутати будуть залучені.

Щодо нового КПВВ в Луганській області. Поясніть, де він має відкритись, адже проти відкриття КПВВ в Щасті висловилось українське військове керівництво, бо це наше стратегічне місто.

Точно не народним депутатам, які входять в комітет, визначати, де потрібно відкривати КПВВ. Ми у своєму рішенні чітко зазначили, що звертаємось до ТКГ у Мінську з тим, що на території Луганської області потрібно відкрити додаткові КПВВ.

Потрібно враховувати безпеку людей, можливість логістики, можливість надавати соціальні послуги: комунікацію, електроенергію, захищений інтернет для роботи «Ощадбанку» і т.д. Все це потрібно прорахувати і знайти максимально ідеальне місце, де це можна зробити. Чи обговорюється Щастя? Напевно, обговорюється. Чи відбудеться це в Щасті? Це повинна визначити ТКГ у Мінську. Проблематика відкриття додаткових КПВВ обговорюється не один рік. Російська сторона не дуже хоче на це йти.

На виїзному засіданні вашого комітету був присутній тоді ще голова Луганської ОДА Віталій Комарницький. Чи відомо вам, чому після цього виїзного засідання Комарницького звільнили з посади?

Офіційно його зняли в той самий день. Я не знаю, чому президент приймає такі рішення про призначення і звільнення — це прерогатива президента. Коли ми приїжджали, то знали, що є погодження на його звільнення, але указу не було. Для мене це був діючий керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. Ми спілкувались з людьми і люди кажуть, що за три місяці побачили різницю: в Станиці Луганській навели порядок, провели дорогу, лавочки поставили, пустили безоплатний автобус для переселенців. Тобто позитивні зміни були. На мій погляд, це був непоганий губернатор.

Про стратегію України щодо повенення окупованих територій та розведення військ в Золотому і Петрівському

В суспільстві немає чіткого розуміння, як держава збирається повертати окуповані території та реінтегровувати населення цих територій. Хтось говорить про військовий шлях, хтось про дипломатичний, хтось каже, що лише економічною привабливістю ми повернемо людей. Ви, як голова профільного комітету, можете пояснити, чи є в України якась стратегія повернення цих територій і людей?

Немає. Стратегії я не бачу. Я бачу загальний напрям. Стратегія — це документ, в якому зазначено, чого ми добиваємось через тиждень, місяць, рік; які зусилля ми докладаємо у військовій, соціальній та інших сферах; і, найголовніше, стратегія закінчується досягненням конкретного результату.

Людиною, яка повинна запропонувати цю стратегію, має бути виключно президент України. Процес деокупації й реінтеграції Донбасу і Криму торкається таких сфер, як військова, дипломатична і зміна законодавства. Військова сфера — він (президент — ред.) головнокомандувач, дипломатична — він відповідає за зовнішню політику України, законодавство — саме його політична партія має більшість в парламенті. Тому саме від президента ми очікуємо анонсування загального серйозного документу. Наскільки я знаю, Офіс президента нібито над цим працює.

Що зараз ми бачимо — це загальний рух, насамперед, досягнення миру дипломатичним шляхом.

А ви підтримуєте те розведення військ, яке зараз відбувається в Золотому і Петрівському?

Я підтримую розведення, я не підтримую відведення. Розведення — це коли відводять війська обидві сторони. Відведення — це коли відводимо тільки ми. Я зараз бачу тільки відведення, а не розведення. Якісь кроки безумовно потрібно робити: пошук миру — це важкий шлях і десь потрібно йти на поступки, але не на поступки, де ми втрачаємо, наприклад, військові висоти.

zasidannia 720x479 - Дмитро Лубінець: Україна не має стратегії щодо повернення окупованих територій
Виїзне засідання комітету ВР з питань реінтеграції і деокупації Донбасу в Сєвєродонецьку (фото: Facebook Дмитра Лубінця)

Реінтеграція передбачає двосторонній рух. Україна зі свого боку, мешканці окупованих територій зі свого боку. Чи проводить Україна роботу, щоб люди з окупованих територій хотіли повертатись в Україну?

Ми в першу чергу воюємо за людей. Потрібно розмежовувати поняття — реінтеграція — це люди, деокупація — це території. Деокупація без реінтеграції неможлива. Військовим шляхом можна зробити деокупацію, військовим шляхом важко зробити реінтеграцію. В першу чергу нам потрібно займатись людьми, щоб вони хотіли повертатись в Україну.

Ми безумовно робимо кроки на цьому шляху: виплата пенсій, спрощення процедури перетину лінії зіткнення, спрощення процедури отримання українських документів. Документ, який отримує людина з тимчасово окупованої території — це автоматично її зв’язок з Україною. Якщо вона хоче отримати цей документ, значить вона хоче, щоб Україна повернулась.

І все це потрібно зробити для людей максимально легко. Якщо людина, навчаюсь у школі на окупованій території, хоче отримати свідоцтво середньої школи українського зразка, то ми повинні дати можливість через інтернет здавати ЗНО, надавати можливість, щоб люди приїжджали і, екстерном здавши перелік предметів, отримали це свідоцтво.

Чи повинна Україна визнавати дипломи вищих навчальних закладів «ДНР» і «ЛНР»?

Якщо людина закінчила ВНЗ чи інший учбовий заклад тимчасово окупованої території і хоче приїхати працювати в Україну, ми, розуміючи, що жодним чином не визнаємо ці документи, можемо дати можливість здати всі предмети або зарахувати одразу на 3 чи 5 курс, в залежності від того, як ця людина здає предмети.

Ми так само повинні зробити певний перехідний період зі знання української мови. Ми ж розуміємо, що там абсолютно 100% російськомовне середовище. Наприклад, для школярів з окупованого Криму ми робимо таке в окремих ВНЗ. Таврійський ВНЗ, який приїхав з Криму і розташований в Києві, для дітей, які виїхали з Криму і пішли навчатись до них, дають можливість близько року навчатись українською мовою, але екзамен з української вони здають пізніше. Я думаю, що так само потрібно зробити і з учнями з Донбасу.

Про особливий статус Донбасу, виборчі права для мешканців окупованих територій та Крим

Володимир Зеленський анонсував новий законопроєкт про особливий статус Донбасу. Він обов’язково проходитиме ваш комітет, як профільний. Цей законопроєкт вже розроблений чи розробляється?

Ми його чекаємо від президента. Ми будемо складовою частиною загальної стратегії досягнення миру. Ми — це і комітет, і Верховна Рада. Те, що стосується комітету: пропрацювати закон, ухвалити на комітеті, винести на розгляд залу, ухвалити у Верховній Раді. Що буде в цьому особливому законі? — Чекаємо від президента.

Тому я вас на початку і запитав, чи не дивно, що комітет з реінтеграції і деокупації очолює людина, яка не входить до партії влади, оскільки вас навіть не долучають до розробки законопроєкту щодо Донбасу.

Можливо, ще залучать. У мене гарні стосунки з фракцією «Слуга Народу», як і з усіма іншими фракціями, у мене немає проблем з отриманням інформації. І те, що не залучають конкретно мене, як голову комітету, так само не залучають інших народних депутатів.

Які положення в цьому законопроєкті ви не готові підтримати. Що може там такого з’явитись, щоб ви сказали «ні, він мій комітет не пройде»?

Амністія для всіх. Але якщо навіть Лубінець буде проти, а більшість в комітеті виступить «за», він пройде наш комітет. Зловживати своїм підписом я не буду.

Про членів комітету. Максим Ткаченко (який раніше був концертним директором Тіни Кароль і керівником компанії «Квартал-концерт») разом з Сергієм Сивохо стали радниками секретаря РНБО по Донбасу. Як ви ставитесь до того, що радниками по Донбасу стають колишні комікі?

Я не даю аналіз діяльності людей по місцю роботи або сфері, в якій вони працювали раніше. Люди повинні мати можливість проаналізувати результати діяльності конкретних людей. Вони працюють два тижні. Давайте дамо їм принаймні три місяці, щоб подивитись чи вони зробили щось гарне і які результати їх діяльності.

lubinets 720x479 - Дмитро Лубінець: Україна не має стратегії щодо повернення окупованих територій
Дмитро Лубінець і Максим Ткаченко

Чи є розуміння того, скільки людей зараз проживає на окупованих територіях Донецької і Луганської областей?

Приблизно 2,5 млн осіб.

Це досить вагомий мандат виборців. Якщо ми реінтегровуємо це населення в українське суспільство, то воно автоматично матиме змогу впливати на загальноукраїнську політику. Чи вважаєте ви прийнятним те, що люди, які зараз обіймають керівні посади та співпрацюють з так званими органами влади «ДНР» і «ЛНР», можуть потім інтегруватись в загальноукраїнські структури?

Якщо це терорист, а у нас є офіційне визнання «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, я не розумію, як ми можемо потім залучати цих людей. Чи можемо ми залучати людей, які були залучені в управління «ДНР» і «ЛНР»? Ми ж розуміємо, що це фактично російське управління. Я до цього ставлюсь дуже скептично.

Чому нам потрібен закон про амністію. Дуже багато людей, які зараз працюють в школах, дитячих садочках, лікарнях, отримують в своїх трудових книжках печать «ДНР». Зрозуміло, вони бояться, що з ними буде після того, як Україна повернеться. Для них потрібно зробити сигнал: жодної відповідальності. А ось людей, які організовували процеси, які займались правоохоронними органами, які мали пряме відношення до переслідувань чи катувань, ми не можемо долучати їх до управління. Всі ці речі потрібно чітко прописати в статусі перехідного правосуддя.

Чи розглядається варіант, коли ті, хто підтримував «ЛНР» і «ДНР», не будуть мати права голосу в Україні якийсь певний період?

Ми можемо дивитись на приблизні сценарії розвитку повернення таких територій: хорватський варіант чи коли Німеччина повертала собі частину своєї держави. Чи був там перехідний термін, поки людям надали право голосувати? Так, був. Чи потрібно це зробити в Україні? Напевно, потрібно. Який це буде термін: півроку, рік, 5 чи 10 років — про це можемо сперечатись і знаходити точки порозуміння, але я думаю, що такий термін потрібен.

Останнім часом Україна зосередила всі сили на Донбасі і ми майже не говоримо про Крим. Чи є у нас стратегія щодо повернення Криму?

Росія робить все, щоб відокремити ці два питання, а ми робимо все, щоб цього не відбулось. Ми завжди наголошуємо на тому, що різзниця між Кримом і Донецькою та Луганською областями лише одна: в Криму Росія абсолютно відкрито прийшла і поставила свій прапор, а на території Донецької і Луганської областей вона зробила це через прапори «ЛНР» і «ДНР». Зняття санкцій, зняття політичного впливу Росії у світі, повернення статусу Росії як міжнародного переговорника може відбутись тільки після того, як буде врегульоване питання по Донбасу і по Криму. Жодним чином не можна допустити, щоб ми за рахунок Криму вирішили питання Донбасу. Тому, окрім виїзного засідання в Сєвєродонецьку, ми ухвалили рішення провести виїзне засідання в Херсонській області з питань окупованого Криму, яке, попередньо, відбудеться 18-19 листопада.

Джерело

Від admin_svitove