Чт. Бер 28th, 2024

Держави в усьому світі витрачають колосальні кошти на боротьбу з епідемією коронавірусу і ліквідацію її наслідків. Причому ці гроші йдуть не тільки на підтримку систем охорони здоров’я і соціальні виплати, а й на допомогу бізнесу. Наприклад, Міністерство фінансів США виділить малому бізнесу допомогу в розмірі близько $1,8 млрд. У Німеччині буде створено фонд підтримки економіки в розмірі 500 млрд євро, а також 156 млрд євро влада країни направить безпосередньо на фінансування бізнесу. Франція підтримає підприємців сумою в розмірі 345 млрд євро. З цієї суми 300 млрд євро буде призначено для гарантування кредитів малому і середньому бізнесу і 45 млрд євро – для прямого дотування підприємств.

Українська влада, на жаль, не може запропонувати економіці практично нічого, бо сама зайнята пошуком коштів і вже звернулася по допомогу до ЄС, США і МВФ. Максимум, що змогли отримати підприємці, – це звільнення від ЄСВ на два місяці, послаблення в частині сплати податку на нерухомість і припинення перевірок. Тому бізнес в Україні змушений розраховувати тільки на свої сили і самостійно шукати шляхи виживання в ситуації, що склалася.

Про те, як пандемія вплине на глобальну економіку, чим обернеться для українського бізнесу затяжний карантин і як навіть в умовах кризи компанії в Україні знаходять сили допомагати системі охорони здоров’я, Mind поговорив з президентом CEO Club Ukraine Сергієм Гайдайчуком.

– Як ви вважаєте, пандемія дійсно стала каталізатором світової кризи?

– Те, що людство заходить у довгу системну і трансформаційну кризу, стало зрозуміло не зараз, а набагато раніше. Були очевидні систематичні порушення міжнародних правил гри різними країнами; зміщення економічної влади до Південно-Східної Азії; непомітний перехід планети в цілісний взаємопов’язаний єдиний «суперорганізм», де всі від всіх залежать і всі на всіх впливають; нездатність міжнародних еліт справлятися з постійно зростаючими масштабними глобальними викликами. Усі ці фактори свідчать про те, що світ почав рух на інший рівень своєї організації і устрою. А епідемія лише прискорила ці процеси.

– Так з чим конкретно пов’язана ця криза?

– З тим, що всі ті моделі, за якими ми жили, розвивалися і еволюціонували, перестають працювати. Наприклад, економічна модель, заснована на капіталізмі, ключова ідея якого – безупинно нарощувати ВВП, розширювати і поглиблювати ринки.

ВВП є головним показником, на який молиться і рівняється весь світ. Не на рівень розвиненості соціального капіталу, щастя людини, екологічного стану країни, а саме на ВВП. З огляду на те, що за попередні 70 років кількість людей на планеті потроїлася – з 2,5 млрд до 7,5 млрд осіб – і світова економіка за цей час зросла вдесятеро, відповідно вдесятеро збільшився і тиск на всі екосистеми планети.

Учасники Всесвітнього економічного форуму в Давосі заявили: топ-5 ключових ризиків для цивілізації – кліматичні. Виходить, що та економічна модель, за якої суспільство розвивалося в попередні кілька сотень років, стає небезпечною і вимагає принципової зміни або оновлення.

– Якими будуть наслідки епідемії коронавірусу для всього світу?

– Епідемія – це своєрідний краш-тест для людства, перший такий дзвіночок. Він показав, що ми тотально не готові до того майбутнього, яке нас чекає. В умовах, коли виклики наростають і стосуються всіх без винятку, а не окремо взятої країни, нам, навпаки, потрібно ще більше кооперуватися і об’єднуватися.

Будь-які значущі події, до яких можна віднести і нинішню пандемію, зачіпають усіх без винятку: ми пов’язані один з одним і всі ми надзвичайно тендітні. Але країни реагують на проблеми відокремлено. І це неправильно. Ми повинні навчитися діяти як єдиний організм, як єдине ціле. Потрібно переходити з парадигми конкуренції за територію і ресурси до моделі глобальної кооперації. Інакше на нас чекає дуже сумне майбутнє.

Попереду довгий перехідний період, і виживуть на цьому етапі далеко не всі. Як в прямому, так і в переносному сенсі. Але як світ відреагував на загрозу, пов’язану з коронавірусом? Все, що відбувається, можна охарактеризувати однією фразою: «Кожен сам за себе». Ми бачимо, як ідеали загального блага, співпраці та єднання, вищих цінностей руйнуються перед обличчям, я б сказав, не найсильнішого з можливих викликів.

Так, ще рано говорити, якими будуть наслідки коронавірусу для світу. Але очевидно, що ми, як людство, не склали іспит і провалили «генеральну репетицію» перед обличчям більш серйозних криз, які нас очікують в  майбутньому, що стрімко наближається.

– Як Україні пройти крізь майбутню кризу з найменшими втратами?

– Нашій економіці буде дуже складно. Тому що руйнуються «стовпи», на які вона спиралася. Це експорт ресурсів, гроші трудових мігрантів і різного роду боргові зобов’язання. Ситуацію погіршує той факт, що у нас немає розвиненої промисловості та внутрішнього ринку. І немає чіткого розуміння, як вивести українську економіку з цього стану.

З іншого боку, Україні, щоб вціліти, потрібно приймати глобальний контекст. Якщо ми нічого не зможемо пред’явити світові, не зможемо заявити про наше місце і про нашу цінності для планети, нас просто змете низкою нових криз. Нас виключать з усіх ланцюжків поставок і центрів ухвалення рішень. Так що Україні як державі необхідно вчитися мислити масштабно і знаходити шляхи, як найефективніше діяти саме в умовах глобального контексту. Без такого підходу в країни може і не бути майбутнього.

– Давайте трохи докладніше поговоримо про український бізнес. Як на ньому відбивається епідемія та карантин?

– У бізнесу, який орієнтований на фармацевтичний ринок, і у виробників продуктів харчування все добре, у них зараз справжній бум. Компанії з цих сфер просто не справляються із замовленнями. Так само ця криза підштовхує розвиток усіх онлайн-сервісів. Усі інші галузі дійсно опинилися в дуже складних обставинах. Практично в кожної компанії є постійні витрати (оренда, зарплата і т. д.), але перекривати їх немає чим, бо доходи впали до нуля.

Крім того, купівельна спроможність в умовах кризи і посткризи скоротиться в рази. По-перше, багато хто залишиться без роботи. По-друге, в умовах рецесії люди більше заощаджуватимуть і передусім купуватимуть товари першої необхідності. Це в свою чергу дуже сильно вплине на бізнес. Тому в найближчі місяці ми побачимо хвилю банкрутств і перерозподіл власності. Найважче дрібним підприємцям.

Середньому і великому бізнесу трохи легше, бо він уже звик до криз і потрясінь, накопичив певний запас міцності та стійкості. Наприклад, я бачу по компаніях з CEO Club Ukraine, що вони досить швидко адаптуються, перебудовуються і рішуче готові боротися за виживання свого бізнесу в нових умовах. Багато що залежить від внутрішньої готовності боротися і від настроїв у підприємницькому середовищі.

– У чому саме проявляється ця адаптація?

– Те, що вже відбувається, – це масовий перехід у онлайн. Багато хто знав про ці інструменти, хтось ними користувався. Але тепер усі зрозуміли, що їх дуже зручно використовувати на практиці та цілком реально перевести свою діяльність у дистанційний формат. Наприклад, наше співтовариство (а це близько 200 компаній) теж повністю перейшло на віддалений режим роботи. І я скажу, що в онлайні у нас більше зустрічей, ніж наживо. Щотижня проходить до десяти великих і менших за розміром заходів клубу, де ми обговорюємо події у світі, в Україні, а також антикризові інструменти.

Ми розділили членів клубу на мінігрупи по 10 людей, які регулярно проводять дво-тригодинні онлайн-наради для обміну досвідом та підтримки один одного в цих складних умовах, що постійно змінюються. Ще у нас налагоджений зв’язок окремо з кожним членом клубу для того, щоб за необхідності ми могли надати йому допомогу.

– А що з урізанням витрат, чи є тенденція до звільнення персоналу?

– Коли частина співробітників пішла на канікули, з’ясувалося, що бізнес без них може спокійно функціонувати. І це дійсно сигнал до того, щоб переглянути кадрову політику. Водночас я спілкувався з багатьма компаніями, і поки ніхто з них не має наміру скорочувати персонал. Але це на даний момент.

Якщо міркувати об’єктивно, то ситуація зі звільненнями буде зрозуміла трохи пізніше – через місяць-два. Усе залежить від глибини і тривалості кризи, яку нам належить пережити. У цілому компанії вже почали активно переглядати свої бюджети, скорочують і оптимізують витрати там, де це можливо, вносять зміни в стратегії та концентруються на найприбутковіших і найрентабельніших сегментах і напрямках.

– Як ви оцінюєте заходи, спрямовані на стримування епідемії, яких вживає українська влада?

– Уряд і Верховна Рада повинні ухвалювати рішення, засновані перш за все на здоровому глузді. Особливо коли йдеться про введення різних обмежень для економіки і бізнесу. Але складається таке враження, що Кабмін керується якимись панічними настроями, емоціями, але при цьому не оцінює ситуацію об’єктивно.

Давайте подивимося, як роблять інші держави: вони будь-якими способами підтримують економіку. Тому що це фундамент, основа. Так, в Україні немає істотних ресурсів і можливостей для допомоги бізнесу. Але ж є й інші інструменти, які можуть пом’якшити удар кризи по економіці.

Втім, поки складно давати будь-які оцінки рішенням влади. Це можна буде зробити вже постфактум. Оскільки зараз кожен діє в міру своєї компетенції, відповідальності та інтересів.

– Про які інструменти мова?

– Візьмемо, наприклад, малий бізнес. Це найбільш уразливий клас, який постраждає сильніше за всіх. Тому йому потрібно давати в рази більше пільг, ніж усім іншим. Наприклад, звільнити від сплати податків хоча б на рік. Не виключено, що така кризова тактика дозволить зберегти і запустити малий і середній бізнес у країні.

Розумним кроком могло б стати створення цільового фонду мікрокредитування підприємців. Також необхідно підтримувати вітчизняних виробників, особливо експортерів. Це можуть бути і податкові канікули, і пільгове фінансування з боку держбанків, і навіть цільове дотування окремих, стратегічно важливих підприємств.

– Розкажіть, як CEO Club Ukraine бере участь у боротьбі з епідемією? Можливо, є певні волонтерські проекти, які ви підтримуєте?

– Коли епідемія тільки торкнулася України, ми відразу ж сформували всередині нашого клубу координаційний штаб і експертну раду для комунікації з держорганами і медустановами. Їх завданням стала допомога системі охорони здоров’я. У результаті був створений фонд, який наповнюють як компанії – члени клубу, так й інші спонсори.

За два тижні до фонду вдалося зібрати близько 10 млн грн. Ці гроші витрачені на придбання 15 апаратів ШВЛ за кордоном, на 20 000 захисних костюмів та інші засоби захисту для лікарів. Також ми разом з іншими бізнес-асоціаціями ведемо активний діалог з владою і наші експерти спільно з урядом розробляють антикризову стратегію.

Взагалі, я неодноразово помічав, що коли настає період нестабільності, важливу і часто ключову роль у цей момент починають відігравати волонтерські та громадські організації, різного роду об’єднання, які були успішними і до цього. Чому це відбувається? Тому що саме в межах таких горизонтальних організацій існує територія довіри між людьми, і саме вона дозволяє швидко і ефективно діяти за часів турбулентності.

Звідси висновок: чим більше розвинений сектор громадських об’єднань – тим легше країні проходити будь-які кризи. Так простіше відбувається процес консолідації навколо певних соціальних і суспільно значущих завдань.

Бізнес повинен об’єднуватися. Бо консолідація зусиль дозволяє простіше і швидше вирішувати як власні внутрішні завдання, так і питання, пов’язані з допомогою суспільству і країні.

Джерело

Від admin_svitove